- заіржати
- [заіржа/тие]
-жу/, -жи/ш, -жеимо/, -жеите/; нак. -жи/, -ж'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ржати — Ржать ржати (1) 1. Издавать ржание (о лошадях): Комони ржуть за Сулою звенить слава въ Кыевѣ. 7. И рече ми: Акире! исправи ми се слово: како оже твоего князя ориве ржють на Адорскои и Наливс[тѣи] землѣ, то нашя кобыль жеребята измещуть на сеи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ржати — див. іржати … Український тлумачний словник
іржати — иржати 1) (видавати специфічні звуки про коня), ржати, гигота[і]ти 2) див. сміятися 1) … Словник синонімів української мови
іржати — рідше ржа/ти, іржу/ (ржу), ірже/ш (ржеш), недок. 1) Кричати (про коня). || безос. 2) перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися … Український тлумачний словник
іржати — [іржа/тие] жу/, же/ш, жеимо/, жеите/; нак. жи/, ж і/т … Орфоепічний словник української мови
іржати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ржати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заіржати — і заржа/ти, жу/, же/ш, док. 1) Почати іржати, ржати (про коней). 2) перен., розм. Голосно, нестримно зареготати … Український тлумачний словник
проіржати — і проржа/ти, ржу/, рже/ш. Док. до іржати, ржати … Український тлумачний словник
заіржати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови